Дозвіл на щастя під час війни
Ти можеш думати, що піклуватися про себе, радіти, мати повноцінне життя – не на часі, бо війна. Якраз навпаки. У цій статті ми зібрали поради, як дозволити собі жити.
Анна КамінськаЛікар-психолог, психотерапевт, доктор медичних наук
«Не смійся у п’ятницю, бо плакатимеш у неділю», «чим похвалишся – без того зостанешся», «більше щастя, як розуму», «щастя як лисиця – поманить, поманить, та й у ліс утече», «справжнє щастя завжди попереду», «щастя біжить, а нещастя летить» – заборона щастя є типовим культурним табу, яке особливо загострилося під час війни. Воно ніби під санкціями, хоча кожна людина хоче прожити щасливе життя і бачити щасливими своїх близьких.
«Теорія 40%» стверджує: 50% відчуття щастя залежать від генетики, 10% – від зовнішніх обставин, і 40% – від власних можливостей, сприйняття себе й світу. Тобто ти можеш свідомо змінювати свій рівень щастя майже наполовину. Відповідно, можеш самостійно заборонити або дозволити собі бути щасливою або щасливим.
Чому ти можеш забороняти собі радіти під час війни
Причин декілька:
Почуття сорому і провини: «мені краще, ніж іншим», «як можна радіти, коли іншим так погано», «я погана людина, якщо можу відчувати радість, коли близька людина в небезпеці», «я в безпеці та насолоджуюся життям, поки люди помирають».
Страх: «що подумають та скажуть» інші, бажання уникнути критики, осуду і відчуження.
Забобонні уявлення про щастя: «якщо я радітиму – мені позаздрять, зурочать», «доля забере те, чому я радію», «я накличу на себе біду».
Думка, що щастя «не на часі», відкладання життя на потім.
Деколи – нездатність впоратися зі складними емоціями розпачу, люті, відчаю і смутку, які не залишають місця для радості.
Перш ніж забороняти собі відчувати щастя, поміркуй:
Страждання насправді шкодять: і тобі, і твоїм рідним. Зменшуються стресостійкість і працездатність, погіршується здоров’я, виникає знесилення, яке геть не сприяє боротьбі.
Війна забирає надто багато, не варто віддавати їй ще більше. Тому твоє найважливіше завдання навіть під час війни – мати повноцінне життя. Особливо під час війни. Немає іншого часу жити й бути щасливим/-ою, як зараз. Захисники й захисниці України ризикують власним життям заради цього.
Радіти під час війни та відчувати щастя – можна
Піклуватися про свій психоемоційний стан – можна й потрібно. Це надасть тобі сили й наснаги підтримувати інших, займатися доброчинністю і волонтерити, добре виконувати свою роботу, зберегти психічне і фізичне здоров’я. Бути корисним/-ою, де можливо.
Скажи уголос: «Я дозволяю собі щастя, дозволяю собі жити». А саме:
Щастя – це спосіб мислення, сприйняття себе й світу. Відчуття щастя і цінності життя може співіснувати з болем, випробуваннями й труднощами. Це Ок. Продовжуй жити – це також перемога.