Психологічні реакції ветеранів є адекватною відповіддю людського організму на ненормальні умови, в яких вони знаходяться під час служби. Згідно з даними Veteran Reintegration Survey, українські ветерани, що мали прямий бойовий досвід на 64% більш ймовірно звертались по послуги психологічної підтримки, аніж ветерани без бойового досвіду. Цікаво, що ветеранки звертаються по такі послуги в 1.66 разів частіше за ветеранів.
Попри стереотипи, на сході України можуть не вписуватися у типове уявлення про ветеранів: їхній вік шириться від 18 років і часом аж до 80 років, вони проживають в усіх типах населених пунктів, а велика частка не мали попереднього досвіду служби. Також, з 2017 року жінки-військовослужбовиці здобули офіційне право обіймати бойові посади, хоча в реальності це відбувалось від самого початку бойових дій.

Процес переходу від військового до цивільного життя є комплексним життєвим досвідом, що містить значну кількість випробувань для ветеранів.
Цей процес можна описати зокрема, як культурну адаптацію: коли ветеранам потрібно звикнути до цивільного життя, облаштувати житло, знайти власне покликання та роботу, побудувати нові стосунки з родиною та своєю спільнотою. Це безліч малих і великих щоденних рішень, які звалюються на ветеранів майже одразу після повернення.
Водночас не кожний ветеран взагалі стикається із різноманітними психологічними проблемами. Деякі учасники бойових дій розпочинають цивільне життя без суттєвих перепон і можуть не потребувати підтримки на ранніх етапах після переходу.
Однак, ті ветерани, які потребують фізичної реабілітації або психологічної підтримки, мають отримати якісну та вчасну послугу. Слід пам’ятати, що військовий досвід збільшує ймовірність та інколи складність проявів певних нозологій.
Наслідки бойового досвіду, а також здобутих травм, поранень та хвороб можуть вперше з’явитися набагато пізніше закінчення служби та мати різні прояви на різних етапах життя ветерана. Детальніше про життєвий шлях ветерана дізнайся у спільній розробці Veteran Hub та IREX «Шлях Ветерана».