— Фахівець повинен мати медичну освіту з відповідною спеціалізацією;— Бажана постійна додаткова освіта лікаря — підвищення кваліфікації. Така освіта може бути пов’язаною також з психологією та сферою психічного здоров’я.

— Лікар приймає пацієнтів в консультаційному кабінеті або в медичному закладі;— Лікар озвучує умови консультування: час і оплату у випадку приватного консультування;— Уникай подвійних стосунків: коли ви з лікарем є друзями, ріднею або працюєте в одному місці, вчитись разом, бути в ролях студента або викладача один одному тощо. Це може впливати на твою щирість, а лікареві важливо знати максимально широку інформацію про ваш стан та причини погіршення стану.

— Сімейний лікар має розібратись в причинах твого самопочуття і врахувати різні аспекти вашого життя. Сімейний лікар не має бути для тебе психологом, але відчуття комфорту під час консультації є важливим. Пам’ятай, що за будь-яких умов лікар не може тебе оцінювати чи осуджувати.— Мова, якою з тобою спілкується сімейний лікар, має бути зрозумілою. Якщо ти чогось не розумієш — це Ок попросити пояснити це менш науково.— Пам’ятай, що ти завжди маєш право відмовитись від послуги одного лікаря та підписати декларацію з іншим, якщо якість послуг тебе не влаштовує.— Сімейний лікар має рекомендувати звертатись до профільних спеціалістів, наприклад до психіатра у разі якщо, наприклад, є підозра депресивного розладу, а не прописувати таке лікування самостійно.

— Дотримання етичних норм;— Чи не дає лікар порожніх обіцянок;— Чи має сімейний лікар чіткі професійні межі;— Чи розказує сімейний лікар про психіатрію та про психотерапію та додаткові можливості підтримки психічного здоров’я, якщо ти приходиш зі скаргами у цій галузі;— Чи лікар пояснює, що відбувається та який план вашого лікування.