Як говорити про власний психічний стан

Коли ми переживаємо труднощі з психічним здоров’ям, нам важливо відчувати підтримку та розуміння близьких людей. Прийняття близькими важливе і для процесу одужання і для кращого самопочуття.

Часто, наше оточення сприймає проблеми психічного здоров’я як непристойні, неважливі чи несправжні. Тому ти можеш відчувати тривогу, зніяковіння і навіть страх, коли хочеш розказати близьким про свої переживання.

Щоб заручитись підтримкою близьких, ти можеш використати наукове пояснення твого стану та поділитись з ними інформацією про дослідження вчених. Коли близькі розумітимуть, що відбувається з твоїм організмом, вони можуть більше перейнятись твоїми словами та охоче надати свою підтримку.

Твоєю підтримкою під час лікування психічних розладів може бути партнер, друзі, побратими й посестри. Можливо, у тебе є колеги, які можуть підтримати на роботі, коли знатимуть про твій стан. Людям легше допомагати, коли вони знають, як це зробити.

Чому розказати про твій стан близьким — гарна ідея:

Як підготуватись до розмови

Коли готуєшся до розмови з близькими, найголовніше – бути щирим. Якщо ти вже проходиш терапію або лікування у психіатра, то можеш попросити свого фахівця надати книги, буклети абощо про твій розлад.
Також можеш потренувати цю розмову разом з фахівцем. Сформулювати, що саме тобі важливо розказати, чим поділитись, яку думку хочеш донести. І буквально тренувати цю промову, а твій консультант може допомогти відкоригувати та дати зворотний зв’язок, як це звучить, що варто додати, на чому варто зробити акцент. А ти зможеш більш впевнено розпочати розмову з близькими.

Як краще провести розмову

Хоча тобі може здаватись, що доречного часу не буває. Насправді достатньо опинитися у спокійному місці, де тебе й близьких не будуть відволікати.
Щиро опиши близькій людині свій стан і те, що його викликає.
Наприклад, “Останнім часом я переживаю постійне пригнічення, слабкість, не можу виконувати звичну роботу. А ще мені приходять суїцидальні думки. Думаю, ти це помітила і можеш сердитись на мене, бо думаєш, що я лінуюсь і не звертаю на тебе увагу. Але причина в іншому. Я мав консультацію у психотерапевта і ми визначили, що це депресивний розлад. Який так проявляється”.
Після цього ти можеш дати близьким прочитати матеріали про розлад та розказати про терапевтичний план: як все відбуватиметься, чи є медикаментозне лікування.
Одразу скажи, яка підтримка буде тобі корисною. Наприклад, бути більш терплячими до твого зменшення активності або відсутності звичного рівня емоційного контакту. Знову наголоси, що це не пов’язано зі зміною ставлення, а пов’язано з відсутністю енергії та що це тимчасово.
Спитай, чи є питання у твоїх близьких просто зараз.
Також хорошою ідеєю може бути спільна консультація з фахівцем, який може дати більше фахової інформації.