Повернення. Очікування і реальність.

Коли близька людина знову вдома – здається, тепер усе буде гаразд. Однак війна є неймовірним викликом для психіки. У цій статті розповідаємо, як підтримати близьку людину та налагодити стосунки після її повернення.

  • Illustration

    Людмила СтуканПсихотерапевтка ГО "Вільний вибір"

Понад усе ти очікуєш на повернення близької людини додому. Коли це стається, переповнюють радість і щастя. Ти прагнеш оточити її увагою, турботою, надолужити стосунки. Однак близька людина відчужується, усамітнюється, спалахує злістю. Виникають думки: «що не так», «що робити». Ти почуваєшся розгубленим/-ою і покинутим/-ою. Сподіваєшся, що потрібен лише час, усе налагодиться. Проте ситуація погіршується. Що відбувається і як зарадити – розгляньмо далі.
Передусім визнач, у якому фізичному і психічному стані близька людина. З поверненням ветерану або ветеранці хочеться забути пережите. Водночас його або її сповнюють лють, бажання помсти за важливих людей, яких втратив/-ла. Хочеться бути з тими, хто залишилися.
Емоції – найчутливіша частина психіки. Це перша реакція на зовнішні і внутрішні сигнали. Коли війна займає майже весь життєвий простір, емоції і переживання також стосуються передусім війни. Психіці потрібен час, щоб опрацювати пережите. У цей період важливо бути поруч, слухати та чути, ділитися власними переживаннями, страхами, думками. Роби це без осуду, знецінення, без моралізації чи повчання. Близькій людині складно, як і тобі. Обери об’єднання зусиль і підтримку замість образ, замовчування і відчуження.
Часом тобі може здаватися, що поруч незнайома людина. Виникає розгубленість: як поводитися. В такі миті опирайся на почуття любові, тепла, близькості, які є всередині. Пригадай, що наповнювало ситуації, в яких вам було добре, що їм передувало. Будь уважним/-ою до дрібниць. Проговорюй те, що незрозуміло, бентежить. Однак не тисни. Водночас залишай простір для себе, своїх потреб, бажань. Щоби підтримувати, потрібно мати ресурс – те, чим зможеш поділитися без шкоди для себе.
Відновлення є індивідуальним. Зазвичай людина здатна повернутися до цивільного життя за шість місяців. Звертай увагу на такі ознаки:

    Близька людина потерпає від нічних жахіть, важких емоцій, постійної напруги, настороги.
    Втратила опори й сенси. Їй здається, що живе «на війні», не може рухатися вперед.
    Страждає від глибинних негативних поглядів і переконань, які оголила війна.

Це може свідчити про розлад психіки, психологічні проблеми, з якими самотужки не впоратися. Важливо допомогти близькій людині усвідомити, що необхідно звернутися по допомогу до фахівців.
Замовчування негараздів призводить до їхнього накопичення, ускладнення. Натомість рятують життя прості речі:

    Бути поруч
    Ділитися почуттями, думками
    Давати час і простір
    Помічати зміни в емоційному стані, поведінці
    Дозволяти відпочинок
    Помічати гарне, цінне
    Сміятися, радіти
    Дякувати
    Робити добрі справи, допомагати іншим
    Пробачати, просити вибачення

Важливу роль у поверненні відіграє оточення, близькі. Деякі науковці вважають ПТСР не так травмою від війни, як від повернення у суспільство. Застосовуй усі доступні способи допомогти собі і близькій людині.

Потребуєш психологічної підтримки?

Дзвони на Лінію Veteran Hub щодня з 9 до 21 години