— Наявність медичної освіти зі спеціалізацією «психіатрія»;— Докази неперервного професійного розвитку: участь у семінарах або інших заходів з підвищення професійної кваліфікації;— Бажана додаткова освіта. Така освіта може бути й психотерапевтичною;— Психіатр готовий підтвердити свою освіту документально.

— Психіатр приймає пацієнтів в консультативному кабінеті або в медичному закладі;— Психіатр має озвучити умови консультування: час і оплату, якщо це приватне консультування;— Уникайте подвійних стосунків: коли ви з лікарем є друзями, ріднею або працюєте в одному місці, вчитись разом, бути в ролях студента або викладача одне одному тощо. Попередні стосунки можуть впливати на твою щирість в роботі, а лікарю необхідно знати максимально широку інформацію про твій стан, його динаміку й причини цих змін.

— Психіатр не буде для тебе психологом, але відчуття прийняття та неосудливого ставлення є дуже важливим для лікувального процесу та твого комфорту;— Мова, якою з тобою спілкується психіатр, має бути зрозумілою. Якщо не можеш чогось зрозуміти — Ок попросити пояснити менш науково;— Пам’ятай, ти завжди маєш право відмовитись від послуги та змінити психіатра якщо тобі не комфортно. Проте нормально, якщо ви обговорите з ним або нею, що пішло не так. Інколи підбір ліків може займати більше часу, ніж тобі хотілось би. Тому важливо розповідати своєму лікарю про свій стан під час лікування.

— Дотримання етичних норм;— Чи не дає психіатр порожніх обіцянок;— Чи має психіатр чіткі професійні межі з чим працює, а з чим — ні;— Чи розказує психіатр про психотерапію та додаткові можливості підтримки психічного здоров’я;— Чи пояснює, що відбувається та який план вашого лікування.