Що ти можеш відчувати

Ти можеш боятися передати контроль над процесами, які налагодив/ла за відсутності поруч коханого/ої; відчувати роздратованість або гнів всупереч радості від повернення рідної людини. Можеш не завжди повністю зрозуміти, підтримати та допомогти коханому/ій, коли йому/їй непросто, і через це помічати в себе розпач і розгубленість. Пам’ятай, що не існує добрих або поганих емоцій. Вони просто є і слугують для нас сигналом про потенційну загрозу та підказкою найкращого напрямку дій.
Часто трапляється так, що очікування та плани, які ти хотів/ла втілити після повернення коханої людини з війни, не виправдовуються або ж виправдовуються не повністю. У такі моменти нагадуй собі, що за час відсутності партнера/ки ви обоє пройшли велику трансформацію особистості, і зараз цілком нормально помічати зміни в собі та одне в одному.
Іноді налагодження стосунків після повернення може відчуватися як знайомство з новою людиною. Тоді не забувай дати собі та партнеру/партнерці час, щоб крок за кроком вибудовувати довіру та наново знаходити спільну мову. Докладніше про те, як відновити сімейні ролі, можеш прочитати в статті «Як відновити ролі та налагодити спілкування в родині після звільнення з військової служби».

Як давати раду різним емоціям

Наше суспільство ще досліджує унікальність та комплексність викликів, з якими стикаються ті, хто чекає коханих з війни, і відповідно їхній досвід. І якщо ти належиш до цієї категорії, то міг/могла відчути це на собі. Відсутність спільноти тих, хто здатен зрозуміти тебе без слів, може спричиняти або підсилювати відчуття самотності чи розгубленості. І часто саме з цим запитом жінки та дівчата, які чекають, звертаються до груп підтримки.
Коли ти є частиною такої спільноти, тобі легше справлятися з щоденними викликами очікування близьких з війни. Збоку може здатися, що продовжувати жити своє життя серед цивільних, коли твій/твоя коханий/кохана на війні, — це просто. Ну принаймні простіше, ніж тим, хто зараз на фронті. Але ти розумієш, яке далеке це судження від правди. Ти знаєш, як нескінченно довго тягнеться час в очікуванні дзвінка або повідомлення, як важко змушувати себе звузити горизонт планування і прийняти невизначеність, як непросто буває дозволити собі відчувати одночасно глибинну любов і всеохопний гнів.
Попри те, що ми не поділяємо емоції на добрі та погані, ти, напевно, на рівні сприйняття відчуваєш різницю між позитивними та негативними емоціями. Проживати та знаходити шляхи вираження негативних емоцій — набагато корисніше для фізичного та емоційного здоров’я, ніж приглушувати їх. Адже коли ми витісняємо неприємні або навіть болісні емоції та забороняємо собі їх відчувати, то знаходимо тимчасове рішення для проблеми, яка з часом обов’язково знову дасть про себе знати.

Щоб дозволити собі відчути та прожити негативні емоції, скористайся рекомендаціями:

Як впоратись із відчуттям невизначеності

Війна — час підвищеного ризику, коли в будь-який момент життя може змінитися назавжди. Саме тому ти можеш жити з відчуттям постійної настороженості та свідомої або несвідомої підготовки до найгіршого. Таку поведінку диктують обставини, і відчуття невизначеності зараз є цілком нормальним та закономірним явищем.

Ти адаптуєшся до реалій, звужуючи горизонт планування та фокусуючись на «тут і зараз», наскільки можеш. Проте час від часу тривожні думки про майбутнє та усвідомлення його мінливості й нестабільності можуть не давати спокою. Переживати за майбутнє та намагатися його передбачити й спланувати — це спроба твоєї психіки відновити відчуття контролю над власним життям, якого зараз іноді так бракує. Проте пам’ятай, що це відчуття є не більше ніж ілюзією, і в реальності ти не можеш підготуватися до всіх можливих варіантів розвитку подій.

Можливо, ти вже маєш дієві способи впоратися з тривогою невизначеності. А може, думки про невідоме майбутнє в умовах війни спричиняють ще більшу занепокоєність і тобі буває складно перемикнути увагу та стабілізуватися. Якщо довго не можеш впоратися з такими думками, то це може призвести до більш глибинних змін світогляду і сенсів у бік розчарування, відчаю або зневіри. Своєю чергою такі зміни можуть згодом проявлятися у вигляді хронічної втоми, втрати інтересу до занять, які раніше приносили задоволення, або відчуття постійної внутрішньої напруги й важкості під час спроб розслабитися або сконцентрувати увагу.

Якщо ти помічаєш описані відчуття або стани, спробуй мінімізувати вплив невизначеності на якість твого життя. Пропонуємо кілька порад, як це зробити:

Очікування коханої людини з війни чи проживання періоду після його/її повернення додому — непросте випробування для близьких воїна. Відчувати сильні негативні емоції в цей період — нормально, ба більше — це необхідна функція твоєї психіки, що сигналізує про необхідність звернути увагу на свої потреби та подбати про себе в умовах потенційної небезпеки. Щоби прожити негативні емоції, виражай їх. Саме висловлюючи, а не витісняючи емоції, ти можеш ефективно впоратися з ними та не дати їм можливості надалі впливати на якість твого життя. Серед екологічних способів вираження негативних емоцій — заняття фізичною активністю, вправи на саморегуляцію, ведення щоденника почуттів, звернення до близьких або психологів/инь за підтримкою тощо.

Зважай також, що близьким воїнів важливо вміти справлятися з почуттям невизначеності, яке є логічним та нормальним в умовах війни. Щоб допомогти собі в цьому, намагайся фокусуватися на тих аспектах життя, які можеш контролювати, та розроби план дій у потенційних кризових ситуаціях у майбутньому.