Як говорити про свій стан з дитиною раннього молодшого віку — від народження до 3 років
Коли ти повернешся додому після служби, то можеш очікувати, що дитина одразу тебе пригадає, відчує; що буде усміхатись, піде на руки; що одразу даватиме позитивний емоційний відгук. А ще — що розумітиме, чого від неї очікують, і буде ясно демонструвати свої потреби. На жаль, у дитини віком до 3 років це буває рідко. Бо її мозок та нервова система тільки розвивається. Які вікові особливості дитини цього віку врахувати та як говорити з нею про причини твого повернення додому?
Світлана Ройз
Авторка, дитяча сімейна психологиня
Олеся Скорик
Редакторка
Ця стаття — частина циклу статей про те, як говорити з дітьми про твій стан після повернення до цивільного життя.
Тому обирай статті для того, щоб дізнатись детальніше які важливі вікові особливості врахувати, щоб поділитись своїм досвідом служби та повернення з дитиною дошкільного віку, молодшого шкільного віку та (перед)підліткового віку. Окрім цього, маємо додаток із практичними порадами та інструментами, які можуть стати в пригоді під час твого спілкування з дитиною.
Дитині цього віку важлива присутність та емоційна залученість надійних дорослих. Вона швидко забуває тих, з ким не перебуває в контакті, й може відчувати небезпеку, коли хтось новий з’являється в її просторі.
Дитина у віці до трьох років поки не вміє регулювати своїх емоцій, самостійно заспокоюватись. Її емоції можуть швидко змінювати одна одну. Також не вміє вона регулювати гучність голосу.
Зважай, що дитина потребує зрозумілих чітких правил, режиму дня, тілесного контакту. Вона орієнтується на невербальні сигнали — міміку, жести, ритм дихання, інтонації. Її дії імпульсивні. Дитина тільки вчиться орієнтуватись в системі «причина — наслідки», і не може прорахувати наслідки своїх дій. Водночас вона рідко робить щось спеціально, щоб нашкодити, чи на зло. Ігри дітей цього віку тілесні та предметні. Вони потребують емоційного спілкування.
Як дорослий розповідай дитині про свої дії та наміри, очікування. Також намагайся пояснити самій дитині її емоції та відчуття.
Будь поруч за можливості. Що частіше дитина відчуватиме твій безпечний емоційний контакт, то швидше відчує й близькість.
Перший контакт та поведінка з дитиною раннього молодшого віку
Коли ти вперше бачишся з дитиною після звільнення зі служби, інший дорослий, який перебував з дитиною (мама/батько) має продемонструвати, що контакт безпечний, — сам/сама обійняти тебе й торкнутись; потім взяти дитину на руки й підняти/опустити до рівня твоїх очей. Це потрібно, щоб не налякати дитину. Далі важливо назвати, що це тато/мама. Рухи дорослих мають бути не різкими, вигуки не гучними, щоб дитина не злякалась. Потім сам/сама назвися: «Я — тато/мама. Я з тобою».
Дитина раннього віку — «тілесна», тобто потребує тілесного контакту. Її сприйняття образне, нелогічне. Якщо для тебе тілесний контакт — неприємний, нестерпний, щоразу нагадуй, що тобі боляче. Можеш робити це образно: постав руки «хатинкою» над головою і кажи «цвіньк-цвіріньк, я в хатинці».
Для спільного часу з дитиною обирай ті заняття, які тобі цікаві й до снаги, наприклад, читати разом, куховарити, майструвати, прибирати, фотографувати, займатись будь-яким своїм хобі з безпечними для дитини матеріалами тощо.
Дитина молодшого віку потребує постійного емоційного залучення. Це може тебе виснажувати, а виснаження провокує роздратування. Тож домовтесь із партнером/партнеркою, як делегуватимете один одному задачі щодо піклування про дитину. Це нормально, якщо батька/маму дратує запах, плач, гучні ігри, сміх, бруд навколо маленької дитини. Зважай, що через перенавантаження подразниками ти можеш бути розсіяним/ною, тож пиши собі нагадування про те, що потрібно зробити.
Важливо також нагадувати собі (хоч поставити позначку на руці чи намалювати знак на шпалерах): зробити вдих і видих — це нормально. Навіть дитині молодшого віку можеш пояснювати: «Я втомився, мені потрібно відпочити, а ти можеш (пропонуй дії)….», «Коли я втомлений, чи коли щось моє беруть або торкаються без дозволу, я серджусь».
Дитина цього віку, особливо в воєнний час, може спати з мамою. Тож проговори з партнеркою, як врахувати твої реакції та потреби в такій ситуації. Адже уві сні дитина може неочікувано торкатись тебе, розбудити плачем тощо. Урахуй, що переводити дитину спати в окреме ліжко варто поступово. І дитина не має пов’язувати повернення батька та відокремлення від мами.
Як говорити з дитиною раннього молодшого віку
Скажи дитині: «Я повернувся/повернулась. Тепер ми будемо разом». Деякий час вона може перепитувати, чи насправді ти нікуди не поїдеш, а під час істерики чи вередування казати, що їй було краще без тебе. Відповідай: «Ми всі зараз звикаємо один до одного. Напевно, ти роздратований/а. Але я впевнений/а, що ти так не думаєш. Я радий/а бути з тобою».
З дитиною цього віку не говори докладно про свій воєнний досвід. Якщо щось запитує (це можливо у віці трьох років), відповідай короткими фразами. При дитині не переглядай відео та фото з кадрами, що травмують. Навіть, якщо тобі здається, що вона цього не розуміє. Пояснюй свої емоції, як-от: «Я згадав те, що мене засмутило», «Мене цей звук налякав» тощо. Демонструй, як справляєшся з емоціями: «Мені потрібно випити води/побути на самоті/зробити дихальну вправу тощо».
Нормально, якщо ти не знаєш, як проводити час з дитиною. Тоді попроси поради в чоловіка/дружини. Хай розповість, які активності дитина любить найбільше, що її цікавить тощо. Це можуть бути, наприклад, прогулянки, тілесні ігри, пісні, читання разом книжок тощо.
Урахуй, що з поверненням батька/матері режим дня дитини не має змінюватись, але натомість ви повинні наповнювати її дозвілля новими спільними ритуалами.
Якщо ти звільнився/лась за станом здоров’я або внаслідок поранення
Дитина може торкатись шрамів і місць, які привернули її уяву. Кажи спокійно, що тобі боляче або що це шрам, бо тут була рана. Дитина може повторювати такі свої дії, важливо щоразу зупиняти її й забирати її ручку, якщо тобі це неприємно або боляче.
Син чи донька може цікавитись і водночас лякатись того, що для нього/неї незвично, але з часом він/вона сприйматиме це як частину реальності. Якщо в тебе є протез, важливо сказати: «Це протез. Він слугує мені рукою/ногою». Я був/ла поранений/на на війні». Можеш дати дитині його торкнутись.
Пам’ятай: діти в цьому віці не здатні проаналізувати наслідки своїх питань та дій. Вони можуть ставити незручні питання, на які давай короткі щирі відповіді на кшталт: «Я був на війні», «Так, я стріляв» тощо. Можеш показати їй фото побратимів, тварин, місцевості. Але уникай показу кадрів із гучними звуками та руйнуванням.Якщо ти звільнився/лася за віком
Для дитини цієї вікової категорії питання віку та часу неочевидні. Вона може раптом щиро запитати: «Ти повернувся тому, що ти старий?». Можеш пояснити, що в будь-якій роботі є час, коли людина вже багато зробила і тепер має більше уваги приділяти собі, зокрема знайти те, що буде новим її заняттям.
Тепер ти зможеш бути з дитиною більше часу і зробити разом те, що давно хотіли. Розкажи їй про це. Добре, якщо ви почнете планувати свій час разом.Якщо ти багатодітний/на ветеран/ка
Якщо у твоїй родині є кілька дітей — у кожного/кожної є свої потреби, емоції та питання. Говори з усіма дітьми разом та/або окремо з кожним.
Коли в родині народжується молодша дитина, старша, незалежно від її віку, може демонструвати регресивні реакції, зокрема поводитися, як дитина меншого віку, відкрито проявляти ревнощі, злитись. Їй потрібно знати, що батьки не припинили її любити, що не заради неї повернулися додому, а заради всіх дітей. Запевни її в цьому.
Діти мають розуміти: любові та підтримки в родині буде більше і батьківської любові вистачить на всіх них. Розкажи їм, що тепер ти будеш більше часу проводити вдома, матимеш можливість більше гратися, читати, гуляти з усіма дітьми.Якщо ти звільнився/лася для догляду за родичами
Скажи дитині, що ти повернувся/лася додому, але в тебе є нове завдання. Тепер ти маєш «служити» біля близької людини, якій потрібна допомога. Поясни, що ти був/була б щасливий/а весь час бути поруч з дитиною і намагатимешся бути поруч, щойно матимеш змогу. Детально розкажи, де житимеш, коли зможеш дзвонити чи приходити, коли з тобою можна буде гратися тощо. Це дасть змогу дитині зрозуміти нові правила взаємодії з тобою і поступово звикати до них.
Малий вік дитини не означає, що вона нічого не розуміє і що можна бути з нею нещирим/ою. Дитина уважно спостерігає за всім, що відбувається, і робить висновки на основі свого досвіду.
Як проводити дозвілля з дитиною? Як розпочати розмову на складу тему? Матеріал із інструментами та ідеями простих спільних дій, розваг, ігор для дітей.
Як можуть поводитися та що відчувати дошкільники і як обговорювати з ними твій досвід та повернення додому?
Залежно від обставин твого повернення до цивільного життя, ти можеш мати різні емоції та почуття. Розповідаємо, якими вони можуть бути та як можна із ними впоратись.