Як пояснити свій стан після поранення близькій людині
На твоєму шляху відновлення після поранення можуть траплятися не тільки фізичні, а й психологічні виклики та труднощі. З ними тобі допоможуть впоратися близькі люди. Утім, щоб їхня підтримка була ефективною, тобі потрібно вміти розповісти про те, що саме ти відчуваєш і чого потребуєш. У статті поговоримо, як краще зрозуміти свої почуття та поведінкові реакції, а також розглянемо методи, які допоможуть пояснити свій стан рідним. Поради з цієї статті ти можеш використовувати окремо, а не всі одразу. Адже будь-яка, навіть недовга, розмова з близькою людиною може тебе підтримати. Окрім цього, якщо тобі з фізичних чи психологічних причин комфортніше комунікувати текстом, а не голосом, ці поради також стануть в пригоді.
Ця стаття — частина серії статей, де ми розповідаємо про те, як можна пояснити свій психоемоційний стан близькій людині залежно від твого досвіду повернення.
Читай та передавай побратимам та посестрам також статті про пояснення свого стану близьким після звільнення для догляду за близькими, після звільнення за віком та як багатодітні батько або матір.
Якщо ти мав/ла досвід поранення під час виконання бойових завдань, то знаєш не з чуток, що його наслідки — не лише фізичні. Психічні та емоційні навантаження та виклики можуть бути не менш складними.
Надзвичайно важливо вміти говорити зі своїми близькими про те, що саме ти відчуваєш. Таке вміння допоможе тобі:
Зміцнити стосунки — це шанс для вас бути відкритими та чесними, щоб глибше розуміти потреби й досвід одне одного.
Зменшити ізоляцію — бойові поранення можуть змусити тебе почуватися емоційно ізольованим/ою, проте відкрите та зрозуміле пояснення своїх емоцій здатне допомогти позбутися цього почуття та зблизитися з рідними; тоді ти матимеш змогу зрозуміти та відчути, що не сам/сама.
Знайти підтримку — коли ти відкриваєшся та ділишся відчуттями, з якими тобі складно впоратися, близькі можуть запропонувати тобі необхідну підтримку та допомогу; хай це практична допомога у виконанні повсякденних завдань чи просто перебування поруч у потрібний момент, вона може значно полегшити твій шлях до відновлення.
Поліпшити психічне здоров’я — пам’ятай, що у твоєму організмі фізичне й психологічне — це невіддільні частини однієї системи, у якій психологічні чинники безпосередньо впливають на фізичний добробут і навпаки; стримування та намагання приглушити свої почуття може призвести до ще більшого стресу та емоційного навантаження; ти зможеш позбутися приглушених емоцій і почуватися краще, якщо ділитимешся з рідними своїми почуттями та переживаннями.
Поліпшити взаєморозуміння — близьким може бути складно повністю усвідомити, що саме проживає людина з бойовим пораненням, ти допоможеш їм побачити цей досвід з твого погляду та бути більш дієвою підтримкою для тебе, якщо щиро висловлюватимеш свої емоції.
Як пояснити, що ти відчуваєш
Часто тобі непросто говорити про свої емоції, а особливо з близькими людьми. Ти можеш очікувати від них певних емоційних реакцій, як-от засудження, надмірне хвилювання або нерозуміння, і боїшся, що це тільки погіршить емоційний стан — твій та їхній. Насправді досвід свідчить, що за умови правильної комунікації така розмова може стати надзвичайно помічною й не тільки знизити рівень напруги, а й сприяти формуванню міцної мережі підтримки від людей навколо.
Перш ніж говорити про свої почуття з близькими, сформулюй їх для себе.
Скористайся покроковим алгоритмом, який проілюструє один зі способів підготуватися до розмови з рідними та допоможе тобі краще зрозуміти свої почуття та переживання:
Визнай свої емоції
Іноді першим важливим кроком є визнання того, що відчувати низку негативних емоцій під час відновлення після поранення — це ок. Дозволь собі прийняти ці почуття, не засуджуючи їх.
Визнач тригери
Поміркуй, що викликає твої емоції. Це можуть бути певні ситуації, спогади або навіть звуки чи запахи. Розуміння тригерів може допомогти тобі ефективніше керувати своїми емоціями.
Оціни інтенсивність своїх емоцій за шкалою від 1 до 10
Це дасть тобі змогу зрозуміти, наскільки сильні твої почуття, та просигналізує про те, коли варто звернути увагу на свій стан та подбати про себе.
Пов’яжи емоції з потребами
Емоції часто виникають через незадоволені потреби. Подумай, про які глибинні потреби можуть сигналізувати твої емоції. Наприклад, почуття гніву — вказувати на потребу в повазі чи безпеці. Спробуй відповісти собі на запитання: «Про що саме мені говорять мої почуття зараз? Чого мені зараз може бракувати?».
Занотовуй свої думки та почуття в щоденник
Детально описуй емоції, а також старайся помічати та записувати будь-які фізичні відчуття, які виникають у моменті. Наприклад, емоція страху часто супроводжується пришвидшеним серцебиттям, а гніву — відчуттям жару на обличчі. Ведення такого щоденника зможе допомогти тобі зрозуміти, що саме викликає в тебе негативні емоції та як вони можуть виражатися.
Практикуй усвідомленість
Використовуй такі техніки усвідомленості, як-от глибоке дихання або медитація, щоб опанувати себе в моменті. Уважність до своїх почуттів може допомогти тобі спостерігати за ними, не намагаючись їх приглушити.
Оціни прогрес
Після проходження попередніх кроків прислухайся до себе та подумай, що ти відчуваєш. Помічай будь-які зміни у своїх емоціях та фізичних відчуттях. Згодом ти зможеш використати цей зворотний зв’язок, щоб скорегувати свій підхід до керування почуттями.
Імовірно, вищезазначені кроки допоможуть тобі краще зрозуміти себе, свої емоції та те, що на них впливає. Ти також можеш використовувати нотатки зі свого щоденника почуттів під час розмови з близькими або ж виписати окремо головні теми, які важливо підняти під час бесіди.
Коли тобі вдалося краще зрозуміти власні емоції, настає час розповісти про них близьким, аби дати їм можливість підтримати тебе. Ось декілька практичних порад, які допоможуть тобі побудувати таку розмову з рідними:
Пам’ятай, що відпрацювання навички ефективно комунікувати про свої емоції після поранення може потребувати практики та часу
Відчувати труднощі у процесі пошуку правильних слів, які могли б пояснити близьким, що саме ти відчуваєш, — нормально. Формулювати емоції для себе та людей навколо — непросто, тому не забувай бути терплячим/ою до себе та рідних.
Як пояснити, які поведінкові реакції ти можеш мати
Фізичне та емоційне навантаження є невіддільною частиною відновлення після поранення. Коли такі навантаження накладаються на виклики пристосування до цивільного життя, ти можеш почати помічати в себе раніше не притаманні тобі емоції та реакції.
Пам’ятай, що разом з фізичними змінами у твоєму організмі відбуваються й психологічні перелаштування, тому на етапі адаптації до цивільного життя нормально відчувати труднощі в опануванні власних емоцій
Ознайомся з кількома порадами щодо того, як краще зрозуміти свої поведінкові реакції після поранення:
Коли ти краще зрозумів/ла, чому в тебе може виникати та чи та реакція на стресові події, поясни це рідним, щоб отримати належну підтримку та розуміння.
Ознайомся з покроковим алгоритмом, щоб організувати та провести таку розмову:
У непрості часи емоційне напруження може виражатися в сильних реакціях, і це нормально. Відкрито говори своїм близьким про те, що ти відчуваєш. Разом ви можете знайти способи підтримати один одного, а на основі взаєморозуміння — створити середовище для твого швидкого та успішного відновлення.
Відверта розмова з рідними про твої емоції, переживання та поведінкові реакції після бойового поранення є вирішальним і надзвичайно важливим кроком у процесі твого відновлення. Відкрившись своїм близьким, ти зможеш зміцнити ваші стосунки та створити потужну мережу підтримки, яка допоможе тобі ефективніше долати виклики на шляху до відновлення.
Пам’ятай, що відчуття дискомфорту та вразливості під час таких розмов — це нормально. Проте, підготувавшись до них, ти зможеш передати свої почуття так, щоб рідні тебе справді почули й зрозуміли. Звернення по підтримку до спеціалістів/ок із психічного здоров’я та використання технік саморегуляції також можуть допомогти впоратися з негативними емоціями та вести непрості розмови, що своєю чергою поглибить твій зв’язок з рідними та розуміння того, що ти не сам/сама проживаєш цей досвід.
Використані джерела:
1. Davis, A. R. (2020). The role of perceived social support in the relationship between combat-related stress and posttraumatic stress symptoms among veterans. Journal of Traumatic Stress, Vol. 33, No. 5, Pp. 842-852.
2. Smith, J. K., & Johnson, L. M. (2019). Communication patterns and relationship satisfaction among veterans with combat-related injuries. Military Psychology, Vol. 31, No. 2, Pp. 154-167.